Пищевая промышленность Украины. Проблемы и перспективы развития /на укр. языке/

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними показниками й розвитком
інфраструктури харчова промисловість України значно відстає від економічно розвинених країн,
особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а
також фасування та упаковки продукції.
Незважаючи на винятково сприятливі грунтово-кліматичні умови, населення ще не повністю
забезпечене високоякісними продовольчими товарами. Останнім часом Україна втрачає зовнішні ринки
збуту продовольчих товарів, а внутрішній заповнений зарубіжними продуктами (нерідко низької якості),
тимчасом як для їх виробництва є всі необхідні сировинні ресурси й виробничі потужності.
Загальна економічна криза, значний спад виробництва сільськогосподарської продукції,
заборгованість по заробітній платі та пенсіях, бартери-зація економічних відносин, нестача фінансових і
матеріальних ресурсів, їх подорожчання негативно впливають на результати роботи підприємств
харчової промисловості. Зокрема, торік в Україні харчової продукції вироблено на 14,6 % менше, ніж
попереднього року. Обсяги виробництва скоротилися в усіх областях, крім Сумської. Значно
зменшилося виробництво цукру, олії, маргаринової продукції, хліба, хлібобулочних і макаронних ви-
робів, борошна, крупів, а також продуктів для дитячого харчування. Внаслідок цього зменшилося
споживання основних харчових продуктів в розрахунку на душу населення.
Зменшується виробництво м'ясної і молочної продукції. Торік виробництво продукції з незбираного
молока порівняно з 1996 роком скоротилося на 31,8 %, масла тваринного на 29,8, м'яса й субпродуктів І
категорії на 29,5, сирів жирних на 21,4 %. Це пояснюється зменшенням поголів'я худоби і птиці не
лише в суспільному, а й у приватному секторі (за винятком поголів'я корів).
Аналіз такого спаду виробництва свідчить, що на 60 % він спричинений скороченням обсягів переробки
сільськогосподарської сировини.
Лише 20% худоби, птиці й
молока, вироблених у всіх категоріях господарств, надійшло на промислову переробку, решту ре-
алізовано без попередньої обробки на ринках, комерційним структурам або перероблено в цехах, які не
забезпечують комплексного використання сировини та високої якості продукції. Потужності м'ясо- та
молокопереробних підприємств використано лише на 1820 %, що негативно вплинуло на собівартість
та ціни.
На 23% порівняно з 1996 роком зменшилися поставки цукрових буряків. Впродовж останніх років
знижується виробництво цукру. Торік його вироблено лише 2 мільйони тонн (у 1990 році 5,4
мільйона тонн). Усе це зумовлено скороченнямченням посівних площ, зниженням врожайності буряків
та їх цукристості, а також відсутністю єдиної державної політики щодо розвитку галузі.
Важливий напрямок виходу цукрової галузі з кризи вирішення питання кредитування та створення
умов для її Іефективного функціонування. Виникає потреба в законодавчому врегулюванню
врегулюванні всіх цих проблем, прийнятті Закону "Про регулювання виробництва й реалізації цукру".
Складні часи переживає і олійножирова галузь, на підприємтва якої надійшло лише 25%
насіння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за межі держави. цього року може